Всеукраинский общественно-политический журнал
О журнале
Подписка
Рекламодателям
Контакты

Последний номер

Netexchange.ru

Ukrainian banner network

     ІМ’Я У МИТНІЙ СЛУЖБІ     

Роман Кріль:
«Треба починати з себе і кожного робочого місця»

В.о.начальника Миколаївської митниці ДФС Роман Володимирович Кріль саме - молодий і енергійний чоловік, в міру амбітний, неупереджений, незарозумілий і відкритий, той, хто вміє ставити перед собою мету і досягати бажаного. І ще одна не менш важлива характеризуюча деталь – патріотизм для нього не пусте слово, хоча під час бесіди він його не вжив жодного разу.

ИМЕНА: - Романе Володимировичу, Ви - наймолодший керівник в історії Миколаївської митниці. Розкрийте, будь ласка, «таємницю» Вашого призначення.
Р.К.: - Призначений за рішенням керівника Державної фіскальної служби України Романа Михайловича Насірова за відданість своїй роботі в Держмитслужбі. Взагалі я починав з інспекторських посад, потім обіймав посади керівників середньої ланки. Тож з моїм призначенням все дуже просто, тут не слід шукати якихось інтриг. Хоча я прочитав в Інтернет-виданнях, що цю посаду мені подарували батьки. Насправді мої батьки дізнались, що я - керівник Миколаївської митниці, на третій день після мого призначення. Спочатку вони були трохи в шоковому стані, не могли зрозуміти, це підвищення чи пониження. Почали вишукувати інформацію в Інтернеті, далі зраділи і благословили, але мама таки дорікнула: «Можна було хоча б батькам сказати…».
ИМЕНА: - Яке Ваше ставлення до іноземного досвіду?
Р.К.: - З самого дитинства я переймав досвід іноземців. Як? Ще будучи учнем школи, вже навчався у Великобританії, а студентом стажувався в ряді європейських країн: Польщі, Великобританії, Швеції. Це було все за рахунок грантів, які сам домігся отримати. Все сплачувала чи польська сторона (Краківський університет), чи британська (Ньюкасл-андр-Лайм) – програма обміну дітьми – це було ще під час навчання в школі. Ми приїхали туди, нас розселили по сім’ях, було повністю оплачене навчання, проживання. Відповідно потім англійці приїжджали до нас. В нашій сім’ї жив хлопець Френк Бартон, який став моїм другом по житті. То був для мене великий поштовх, я дуже добре підтягнув англійську мову, і в подальшому мені було легко складати іспити та брати участь в грантових програмах, і було набагато легше вести себе в дорослому світі.
ИМЕНА: - Ваша освіта, диплом дозволяли працювати за кордоном, чому не залишили Україну?
Р.К.: - Відповідь дуже проста – я люблю Україну. Мені хочеться її зробити кращою, дійсно європейською, а не тікати до Європи. Мрію тут провести все життя. У нас дуже гарна країна, але багато хто не розуміє того.
ИМЕНА: - Як би Ви охарактеризували б свої перші дні в якості начальника митниці?
Р.К.: - Я вже стажувався на керівних посадах у митній службі, маю певну практику проведення оперативних та аналітичних дій в митниці. Якщо говорити про Миколаївську митницю, то мене добре зустріли, не було ніякого опору з боку працівників. Всі добре розуміли, яка інформація мені потрібна чи де потрібно підкорегувати роботу структури. Були поставлені конкретні задачі, і я побачив їх ефективне виконання, паралельно з моїми йшли задачі з Департаментів ДФС, які теж вчасно виконували, тому я бачу спільну злагоджену роботу, що дає конкретні результати. Можу сказати, що прихильники «сірих схем» залишають нашу митницю. Це мене не лякає, тому що залишаться ті, порядні, які зможуть нормально і чесно вести свій бізнес. Звичайно, я розумію, що в процесі роботи потрібно регулювати свої дії як по вертикалі, так і по горизонталі, мається на увазі спільна робота з силовими структурами. Доречі, нам вже прийшлося спільно з прокуратурою Миколаївської області зупиняти незаконні дії однієї компанії, підключали Службу безпеки України.
ИМЕНА: - З дня вступу на нову посаду часу пройшло зовсім небагато, Вам вже вдалося розставити акценти у своїй роботі?
Р.К.: - Звісно, що першочергове - це боротьба з контрабандою, хоча я не можу сказати, що вона тут була не на належному рівні. Підрозділи зараз отримали певні розпорядження. У нас було дві наради з адміністрацією морського порту, також я приймав участь у нараді під час приїзду заступника міністра аграрної політики та продовольства і заступника міністра інфраструктури, на яких було зазначено про зменшення тиску та бізнес та обговорено спрощення процедур митного огляду суден. Сьогодні ми нарешті дійшли до підписання програми ІСПС, йдеться про повну автоматизовану роботу митниці з портом.
ИМЕНА: - На Вашу думку, з чим найскладнішим доведеться зіткнутися у Вашій діяльності?
Р.К.: - Звичайно з корупцією, тут навіть не йдеться про пряму корупцію. Є корупція, яка пов’язана з фінансами – економічна (пропонують певні матеріальні блага), а є корупція, коли інші особи намагаються вплинути на керівника. Тому я взяв собі за правило в присутності будь-якого суб’єкта ЗЕД запрошувати до кабінету одного-двох профільних працівників з проблемних питань.
ИМЕНА: - Сьогодні хіба що ледар не говорить про реформи. Наразі увесь час чути про реформування митниці за світовими стандартами. Що це означає?
Р.К.: - Я скажу так: перед тим, як щось реформувати, треба щоб люди отримували гідну зарплату. Треба починати з себе і кожного робочого місця. Кожен працівник буде виконувати свою роботу ще краще, коли знатиме, що в нього нагодовані діти і задоволена дружина, а під час відпустки зможуть відпочити там, де забажають. Отже і реформування митниці має відбуватися з того ж фінансування. Це моє бачення, як керівника митниці – це перш за все.
В чому я бачу реформу суб’єктивно Миколаївської митниці ДФС – не хочеться виконувати по два-три рази одну й ту саму роботу, хочеться поменше проявів бюрократії, збільшення технологічних підходів. В цьому є гарні європейські приклади. Друга річ, що менталітет такий: а, якщо зайвий раз не перевіряють на контрабанду, то можна щось заборонене провезти. В таких випадках має ефективно спрацьовувати постаудит. Треба розуміти, що Україна – унікальна країна, яка стоїть на переломі між Азією і Європою, тож необхідно європейський досвід накладати на український менталітет, шукати золоту середину. Істина проста: чужого навчатись – свого не цуратись. Як підсумок, зменшити бюрократію, збільшити технологічність, мінімізувати фізичний доступ до баз, максимально зробити відритим процес для всіх, особливо ЗМІ, тоді не буде виникати думки зробити щось противоправне. З іншого боку – дати належну заробітну плату.
ИМЕНА: - Романе Володимировичу, якою уявляєте собі митницю Вашої мрії?
Р.К.: - Це синхронізована робота гарного штату осіб, які будуть мати належну зарплату і не будуть думати ні про які корупційні прояви. У працівників має бути матеріальна зацікавленість у ретельному виконанні своєї роботи. І так має бути не тільки в митній службі, у кожній сфері нашого життя.

ИМЕНА - Наталя Тофан
Фото – Олена Мильникова

Обложка журнала №065
Архив предыдущих номеров
2017 год:
010203
2016 год:
010203040506
2015 год:
0102030405
2014 год:
01020304
2013 год:
0102030405
2012 год:
010203
2011 год:
010203040506
2010 год:
0102030405
2009 год:
010203040506
2008 год:
010203040506
2007 год:
010203040506
2006 год:
01 02 • 03 • 04 • 05 • 06
2005 год:
01 02 • 03 • 04 • 05 • 06
2004 год:
01 02 • 03 • 04 • 05 • 06

  Укра?нськ_ 100x100

  Укра?нськ_ 100x100

Наши партнеры






META-Ukraine
Украинский портАл


 

Designed by Vladimir Philippov, 2005