Всеукраинский общественно-политический журнал
О журнале
Концертное агентство
Рекламодателям
Контакты

Последний номер

Netexchange.ru

Ukrainian banner network

             ІМЕННИЙ ЛІДЕР             

Віталій Скоцик: «Комусь здається нереальним
те, що я прагну зробити в політиці,
але мої мрії мають властивість збуватися»

Його називають «українським Макроном» і навіть майбутнім Президентом України. Він народився і виріс в маленькому селі на Рівненщині, а потім отримав освіту в США і почав керувати великими міжнародними корпораціями. Ставши успішним бізнесменом… покинув усе і пішов у політику. Життя голови Аграрної партії Віталія Скоцика інколи нагадує американські гірки, але завжди сповнене сімейним затишком і великою вірою в Україну. Про це – в нашому інтерв’ю.

ІМЕНА: - Віталію Євстафійовичу, у пресі Вас називають «українським Макроном». Це додає Вам впевненості, на президентські вибори балотуватися будете?
В.С.: - Напевно, в нас з ним є щось спільне. Ми обоє цілеспрямовані люди, професійні економісти, і вміємо вибудовувати візію того, що хочемо побудувати. У всьому іншому ми, звісно, різні. Ймовірно, українці, як і французи, які побачили у Макроні надію на світле майбутнє, теж шукають політиків нового формату – для впровадження змін, про які ми давно мріємо.
Щодо президентської кампанії, поки навіть чинний Президент не говорить, чи буде балотуватися на наступний термін. Я б теж не забігав наперед. До 28 грудня багато часу – ще треба посіяти весною і зібрати врожай восени, а тоді, наприкінці року, і буде остаточне рішення.
ІМЕНА: - Останнім часом про Аграрну партію пишуть багато неправди. Кому ж це Ви так дорогу перейшли?
В.С.: - Ми - політична сила нового зразка. Сьогоднішня політична система наповнена тим, що і партіями назвати важко. Більшість так званих «партій» – це просто політичні проекти олігархів. Ми є фактично викликом усім. І тим, хто називає себе владою і є при владі. І тим, хто називає себе опозицією, але насправді не є в опозиції. Тобто Аграрна партія – реальний ворог для всієї існуючої політичної системи нашої держави. Тому проти нас всі і борються. І чим далі, тим боротимуться більше. Це нас не дивує, і ми до всього готові.
ІМЕНА: - Ми часто бачили ситуації, коли, здавалося б, порядних, ідейних людей після проходження в парламент – наче підміняли. Чому Ви впевнені, що Вас не зламає система?
В.С.: - Для того, щоб цього не трапилось, повинна бути дієва структура, вибудована знизу до верху. Структура, в якій люди, делеговані у владу від партії, відповідальні перед членами партії – починаючи від їхнього населеного пункту і до найвищої посади, яку можуть займати. Якщо людина приходить у владу одна, і навіть з дуже хорошими намірами, її система з’їдає. Дійсно, ми бачили дуже багато подібних прикладів. Сьогодні Аграрна партія хоче зламати це замкнуте коло і замінити його новою системою управління.
ІМЕНА: - Пане Віталію, Ви були успішним бізнесменом. Що змусило Вас покинути все і піти в політику?
В.С.: - Це мій особистий виклик. 2014 рік для багатьох став переломним. Тоді хтось взяв зброю і пішов добровольцем на фронт, хтось став волонтером, хтось, з дуже хороших намірів, вирішив стати таким собі Дон Кіхотом і пішов у державне управління. У кожного був свій виклик. Власне, я став своєрідним добровольцем, який також покинув усе і пішов боротися. Але не самотужки – я пішов організовувати систему. Бо добре розумів, що ніхто нам держави не збудує, якщо ми самі її собі не побудуємо.
ІМЕНА: - А як сім’я відреагувала на Ваше рішення йти в політику? Дивлячись на Ваш Фейсбук, складається враження, що тепер Ви постійно в робочих поїздках. Чи не позначилося це на Ваших стосунках з дружиною?
В.С.: - У нас все життя таке – в дорозі. Коли я працював за кордоном, якийсь час сім’я жила зі мною, якийсь – в Україні. Ми - люди сьогоднішнього інтернаціонального світу, ми мобільні, ми звикли до такого ритму. І дружина мене завжди підтримувала. Хоча спочатку і не зовсім зрозуміла мої наміри йти в політику, але це тривало не довго. Дуже скоро я отримав і від дружини, і від усієї своєї родини повну підтримку.
ІМЕНА: - Наскільки дружина впливає на прийняття Вами рішень? Що Ви можете вирішити без неї, а що ні?
В.С.: - Коли ми говоримо, що дружина – оберіг сім’ї, то у нас це дійсно так і є. У всіх сімейних питаннях я, як солдат, виконую завдання, які вимальовує дружина. Всі стратегічні речі ми обговорюємо, звичайно, разом. А в поточному житті, дружина, як голова родинної партії, веде сімейний напрямок, а я зовнішній. Ми звикли до такого ритму ще з бізнесу. І у нас це гарно працює.
ІМЕНА: - Скоро 8 березня, у Вашій сім’ї це – свято?
В.С.: - Ми ніколи це свято не сприймали через призму якогось радянського бачення. Я звик дарувати своїм дівчатам – дружині і донькам – багато квітів. Це один з тих днів, коли ми з сином Данилом стоїмо на кухні, готуємо сніданок, далі їдемо в теплицю і власноруч зрізаємо квіти. Бо вважаємо, що це значно цікавіше, ніж просто купити. І ми не хочемо такі гарні сімейні традиції відкидати, незалежно від політичної ситуації. Ми любимо наших жінок щодня і будемо дарувати їм свято і 8 березня.
ІМЕНА: - А чи ще готуєте сніданки для дружини?
В.С.: - Я не є щедрим на сніданки. Моя дружина, як і її мама, яка зараз живе з нами, і мої дочки – всі дуже гарно готують. Я не вважаю, що повинен створювати їм конкуренцію на кухні. Але у нас є барбекю, шашличниця – і це вже моє місце. Коли хтось починає туди заходити, то я доволі ревниво його захищаю. Люблю готувати на вогні рибу, шурпу, стейки, експериментувати над новими рецептами.
ІМЕНА: - Для дітей Ви також нечастий гість. Можливо, коли виростуть, дорікатимуть, що Вас ніколи не було поруч… не боїтеся цього?
В.С.: - Ми дійсно мали таку проблему зі старшою дочкою Діаною. Коли підросла, вона без злоби, але все ж мені згадала, що я мало був вдома. В бізнесі був такий ритм, коли я і в країні мало бував.
І бачив єдину на той час доню не так часто, як хотілося б. Коли ж я пішов у політичне життя, то вже намагаюся вихідні проводити вдома. В суботу-неділю стараюся бути з дружиною, з дітьми, разом з ними їду і в музичну школу, і на різні спортивні заняття. Любимо спільні походи в зоопарки, музеї, магазини. Коли я в Києві, протягом тижня завжди намагаюся відвозити дітей вранці в школу.
ІМЕНА: - Які у Вас сімейні традиції?
В.С.: - Ми підтримуємо ті традиції, які були в родинах наших батьків – моїх і дружини. Вони схожі, бо ми з одного регіону, я - з Рівненської області, дружина - з Волинської, це все Велика Волинь. Це традиційне святкування Різдва, Великодня, Трійці, всіх великих свят. Ми дотримуємось класичного святкування, а оскільки родина у нас велика і дружня, то у нас завжди багато гостей.
ІМЕНА: - Віталію Євстафійовичу, про що Ви мріяли в дитинстві і які з мрій Ви уже зуміли реалізувати? А зараз мрії маєте?
В.С.: - У мене постійно були мрії і, реалізовуючи їх, я щоразу ставив собі ще вищі завдання. Коли певні ідеї приходили мені в голову, вони могли виглядати абсолютно нездійсненними. Але я їх втілював у життя. Здавалося б, нереально було з мого далекого села піти вчитися в Київ, у сільськогосподарську академію, але я отримав золоту медаль і поступив. Здавалося б, нереально було продовжити навчання в США, але я там навчався. Хто б міг подумати, що хлопець з рівненського села буде управляти великими міжнародними корпораціями, але це частина мого життя. Комусь здається нереалістичним те, що я прагну зробити в політиці, але мої мрії мають властивість збуватися. Я для цього роблю все.
ІМЕНА - Ілона Ковч
Фото з особистого архіву героя публікації

Обложка журнала №076
Архив предыдущих номеров
2018 год:
0102
2017 год:
0102030405
2016 год:
010203040506
2015 год:
0102030405
2014 год:
01020304
2013 год:
0102030405
2012 год:
010203
2011 год:
010203040506
2010 год:
0102030405
2009 год:
010203040506
2008 год:
010203040506
2007 год:
010203040506
2006 год:
01 02 • 03 • 04 • 05 • 06
2005 год:
01 02 • 03 • 04 • 05 • 06
2004 год:
01 02 • 03 • 04 • 05 • 06

  Укра?нськ_ 100x100

  Укра?нськ_ 100x100

Наши партнеры






META-Ukraine
Украинский портАл


 

Designed by Vladimir Philippov, 2005