Всеукраинский общественно-политический журнал
О журнале
Концертное агентство
Рекламодателям
Контакты

Последний номер

Netexchange.ru

Ukrainian banner network

              ІМ’Я В ПЕДАГОГІЦІ            

Заріна Жуковець: «Щоб дитячі серця запалали, а душі розквітли!»

ІМЕННА ДОВІДКА
Прізвище, ім’я, по батькові: Жуковець Заріна Леонідівна
Дата та місце народження: 17.11.1968 р., с.Світла Дача Снігурівського району Миколаївської області
Освіта: вища: Миколаївський державний педагогічний інститут (1990 р.)
Трудова діяльність: з 1990 року до 1998 – учитель української мови і літератури,
ЗДНВР (2 роки) Червонозірської середньої школи.
1998-2002 роки – учитель української мови і літератури Снігурівської ЗОШ №1 I – III ступенів.
З 2002 року - учитель української мови і літератури Снігурівської районної гімназії імені Т.Г.Шевченка.
Професійні досягнення, нагороди: учитель вищої категорії,
учитель-методист, Заслужений учитель України (2017 р.).
Грамоти й подяки: відділу освіти Снігурівської РДА, райкому профспілки, Снігурівської РДА та райради, департаменту освіти Миколаївської ОДА, МОІППО. Почесна грамота МОН України, Подячні дипломи Ліги українських меценатів, МОН України, Подяки МОН України.
«Людина року» Снігурівщини в номінації «Освіта» (2015 рік). Ювілейна медаль «За вірність заповітам Кобзаря».
Премія Верховної Ради України педагогічним працівникам загальноосвітніх, професійно-технічних, дошкільних та позашкільних навчальних закладів.
Громадська діяльність: секретар педагогічної ради, секретар профспілки
(2004-2015 роки); голова районного методичного об’єднання вчителів української мови і літератури.
Улюблена фраза: «У кожній людині є сонце. Тільки не треба його гасити» (Сократ)

ІМЕНА: - Розкажіть, будь ласка, що Вас спонукало обрати професію педагога?
Заріна Жуковець: - Ніхто й ніколи з моїх рідних не був учителем! Але ця професія мене привабила ще задовго до навчання в школі. І цій дитячій мрії – стати вчителем – я не зрадила! Тому моя вчительська стежина бере початок із дитинства. І сьогодні в такому солідному віці, обертаючись до своїх джерел, ні на хвильку не пошкодувала, що я педагог.

ІМЕНА: - Кого Ви вважаєте своїми вчителями в житті й кому вдячні за викладені уроки?
Заріна Жуковець: - Першими наставниками були мої колишні вчителі Червонозірської середньої школи: Кугляр Тетяна Іванівна, Данілевський Микола Михайлович. Вдячна директору Червонозірської школи Григоращук Людмилі Жаксибаївні за професіоналізм, толерантність, людяність. «Потрібно любити дітей, і тоді ти зрозумієш, як зможеш їм допомогти», - повторювала директор.
З 1998 до 2002 р.р. працювала в Снігурівській ЗОШ №1. Доля дала мені й життєві випробування, і друзів-наставників: Сокульську Наталю Вікторівну, Богданову Галину Олександрівну, Благодатну Зою Іванівну, Голубєву Ларису Михайлівну.
З 2002 року працюю в Снігурівській районній гімназії імені Тараса Григоровича Шевченка. Щира дяка колективу гімназії та найкращому керівнику закладу Пастуховій Наталі Миколаївні за підтримку, розуміння та віру!
Маю щастя, що районна адміністрація, начальник відділу освіти Мендус Любов Іванівна велику увагу приділяють розвитку освіти на Снігурівщині, піклуються про матеріальне забезпечення шкіл, учителів, їх морально підтримують, допомагають. Вдячна адміністрації району за новий комп’ютер, ноутбук, мультимедійний пристрій, принтер. Сучасна школа йде в ногу з часом, тому це так необхідно для роботи.
Знаєте, коли тебе визнають, поважають, вірять тобі - ростуть крила.

ІМЕНА: - Із точки зору сьогодення, що є найважливішим у відносиннах «учитель-учень» і «учень-учитель»?
Заріна Жуковець: - У взаєминах «учитель-учень» та «учень-учитель» має бути тільки повага й партнерство. Ні агресії, ні авторитарності, ні зверхньої авторитетності. Доброзичливість, порядність, відвертість, взаєморозуміння, співпраця, толерантність. Довіра, можливість висловлення власної думки й можливість бути почутими, зацікавленість у результатах спільної діяльності – ось педагогіка партнерства. В основі – дитиноцентризм! Учитель – творець духовного світу дитини. Професія вчителя вимагає від нього постійної творчості, роботи думки, душевної щедрості і доброти.
Погоджуюся з В. Сухомлинським: «Якщо вчитель став другом дитини, якщо ця дружба осяяна благородним захопленням, поривом до чогось світлого, розумного, у серці дитини ніколи не з’явиться зло».

ІМЕНА: - Які вимоги ставить час до вчителя-мовника в «новій українській школі»?
Заріна Жуковець: - Нова українська школа – це ключова реформа Міністерства освіти і науки. Головна мета – створити школу, у якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, як це відбувається зараз, а й вміння застосовувати їх у житті.
Новий час ставить нові вимоги до вчителя-мовника особливо, бо мета навчання української мови в школі — формування компетентного мовця, духовно багатої мовної особистості, а навчити учнів потрібних компетенцій може лише вчитель, який сам тими компетенціями володіє на значно вищому рівні. Сучасний вчитель – це професіонал, який знаходиться у постійному творчому пошуку, а також у пошуку відповіді на актуальне проблемне питання «чому навчати школярів?». Учитель-словесник – це дослідник: йому важливо добре орієнтуватися в широкій фаховій інформації, знати сучасні наукові концепції, вміти залучати до наукового пошуку учнівську молодь. Сучасному вчителю необхідні гнучкість і нестандартність мислення, вміння адаптуватися до швидких змін умов життя. У руках мовника – слово. Це такий дієвий інструмент, який здатний впливати, щоб допомогти розкрити та розвинути здібності, таланти й можливості кожного учня.

ІМЕНА: - Якими досягненнями, на Вашу думку, Ви можете пишатися?
Заріна Жуковець: - Пишаюся досягненнями моїх учнів! Кожна дитина має сонце. Намагаюся його не загасити! Праця дає результати, коли вона приносить задоволення. Якщо бачу, що дитина наполеглива, працелюбна, обов’язково з нею починаю працювати індивідуально. Так важливо побачити в дитині дар душі – творчість, що спонукає до пізнання самого себе, вираження свого «Я». Ніколи не ставлю мету отримати винагороду. Радію з учнями будь-якій перемозі: чи то вдало написаному твору, чи то першій 9, 10… Якби ви бачили очі дитини, котра в чомусь досягла успіху!
Про результативність роботи свідчить той факт, що за останні п’ять років підготувала близько 40 призерів і переможців олімпіад, конкурсів районного, обласного та Всеукраїнського рівнів, а саме: Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика, Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка, Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості «Об‘єднаймося ж, брати мої!» (МАН). Приємно, що мої учні мають високі результати складання ЗНО. Пишаюся дворазовим Президентським стипендіатом Чабаном Олександром та триразовим Президентським стипендіатом Миколаєм Кухтєєм!
У 2016 році Миколаївське видавництво «ФОП Швець» випустило збірки поезій учениць 11 класу Козоріз Вікторії та Огороднік Анастасії з передмовою Людмили Яківни Чижової, письменниці рідного краю, та Благотатної Зої Іванівни, члена НСЖУ.
Відрадно, що багато моїх випускників стали педагогами, філологами, журналістами.

ІМЕНА: - Які мрії Вам хотілося б здійснити найближчим часом?
Заріна Жуковець: - Найближчим часом хочу надрукувати орфографічний посібник для учнів та видати збірку учнівських творів, провести конкурс дитячої поезії, започаткований у цьому році. Мрію бути таким педагогом, щоб встигнути зробити щось добре, щоб дитячі серця запалали, а душі розквітли! Хочу, щоб діти любили школу, свою маленьку батьківщину, рідну мову і хотіли творити красиве!

«Імена» - Наталя Тофан
Фото з о особистого архіву героїні публікації

Обложка журнала №080
Архив предыдущих номеров
2019 год:
0102
2018 год:
01020304
2017 год:
0102030405
2016 год:
010203040506
2015 год:
0102030405
2014 год:
01020304
2013 год:
0102030405
2012 год:
010203
2011 год:
010203040506
2010 год:
0102030405
2009 год:
010203040506
2008 год:
010203040506
2007 год:
010203040506
2006 год:
01 02 • 03 • 04 • 05 • 06
2005 год:
01 02 • 03 • 04 • 05 • 06
2004 год:
01 02 • 03 • 04 • 05 • 06

  Укра?нськ_ 100x100

  Укра?нськ_ 100x100

Наши партнеры






META-Ukraine
Украинский портАл


 

Designed by Vladimir Philippov, 2005