Всеукраинский общественно-политический журнал
О журнале
Концертное агентство
Рекламодателям
Контакты

Последний номер

     ІМЕННИЙ ДОСВІД     

Обличчя влади

Державні установи – Центри надання адміністративних послуг – активно почали створюватися в Україні у 2014 році з метою комфортності та протидії корупції в наданні послуг бізнесу. У Миколаєві з 2017 року ЦНАП після впровадження реформи децентралізації отримав більш широкі повноваження і перелік послуг його значно розширився. Як за два роки змінилась робота ЦНАПу розповідає директор Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради Дмитро Анатолійович Лазарєв.

ИМЕНА: – Центр надання адміністративних послуг – це як «точка дотику» держави та громадянина, мабуть, тому спектр послуг нараховує понад 120 найменувань. Чи на однаково високому рівні вдається їх усі надавати?

Дмитро Лазарєв: – Моя думка така, що модель роботи органів державної влади і місцевого самоврядування як Центру надання адмінпослуг, – єдине правильне спілкування між чиновниками та громадянами. Сама філософія Центру полягає в тому, щоб позбавити можливості впливати на прийняття рішень із боку громадян, так само як і зворотний вплив (спонукання до корупційних дій). Зараз у нашому Центрі надається 157 адміністративних послуг. Вони не всі користуються однаковою популярністю. Найчастіше потребують оформлення цивільних паспортів для українців у вигляді ID-картки, кілька послуг РАГСів при Міністерстві юстиції: реєстрації шлюбу, народження й смерті громадян, кілька послуг сервісних центрів МВС МРЕВ: оформлення довідок про несудимість, оформлення нових транспортних засобів, що не вимагають експертизи, обмін втрачених водійських посвідчень, видача водійських посвідчень для Європи, тобто все те, що не вимагає складання іспитів. Тому я й називаю ЦНАП обличчям влади.
Я несу відповідальність за надання послуг та прий­няття рішень, які стосуються тих послуг, суб’єктами яких є ми. Ми є наразі суб’єктом єдино повноважним органом із питань реєстрації місця проживання, так званим раніше «прописка/виписка». Усі інші функції делеговані. Так, у нас імплементований безвіз і дуже розвинена трудова міграція. Зараз наш біометричний і закордонний паспорт користуються великим попитом. Для того щоб прибрати соціальну напругу й черги в міграційній службі, я зрозумів, що оформляти їх ми можемо й тут, у ЦНАПі. По електронній базі все передається до міграційної служби. Там перевіряють правильність прийнятих документів і, якщо все гаразд, відправляють у поліграфцентр «Україна», потім готові паспорти приходять до нас і ми їх видаємо. Таким чином забирається корупційна складова, коли черга порушувалась на догоду більш нетерплячого громадянина. Ми на процес не впливаємо, тому «вмовити» не вийде.
Крім цього, є реєстрація нерухомості, яка коштує в рази дешевше, ніж у нотаріуса. А в людини є право вибору. Також реєструємо бізнес, фізичних і юридичних осіб, землю, оформлюємо витяг з Держземкадастру.
Для чого це робиться? По-перше, рано чи пізно всі повноваження будуть передані громаді, місцевому самоврядуванню й не буде мамонтів-міністерств у тому складі, у якому існують сьогодні. Вони будуть лише нас контролювати: чи все ми правильно робимо з точки зору букви закону. По-друге, для нас це можливість зробити більш зручною інфраструктуру, тому що тим хто проживає, наприклад, у Корабельному районі (до речі, недавно там відкрили ще один ЦНАП) зручніше отримати послуги на місці, а не їхати через усе місто. По-третє, гроші платників податків залишаємо в міському бюджеті, оскільки ми просимо до сплати адміністративного збору вказувати ідентифікаційний номер платника податків. Навіщо? У кожної адміністративно-територіальної одиниці є свій рахунок. І коли оплачують адмінзбір у нас, то одна третина повернеться до платника у вигляді ремонту шкіл, дитячого садка, лікарень і таке інше. Це дозволяє зберегти гроші в бюджеті, а якщо йдуть до приватного нотаріуса, то допомагають розвивати його підприємницьку діяльність. До речі, у Корабельному ЦНАПі функціонують два робочих місця з оформлення закордонних паспортів. На даний момент вартість термінового закордонного паспорта тисячу гривень. З огляду на те, що за Вітовським районом відразу знаходиться Херсонська область, херсонцям набагато простіше оформити паспорт у нас, ніж їхати до Херсону. Так ми залучаємо додаткові кошти. Ось основні позиції, для чого потрібен ЦНАП.

ИМЕНА: – Як Вам вдалося за час перебування на посаді голови Департаменту з надання адміністративних послуг удосконалити роботу Центра надання адмінпослуг?

Дмитро Лазарєв: – Ми розвиваємо мережу наших адмінцентрів. Раніше це був дозвільний центр, який займався обслуговуванням бізнесу, потім став Центром надання адмінпослуг відповідно до Закону в 2016 році, і він почав обслуговувати населення. Орієнтир був на пересічного громадянина. Після мого вступу на посаду ми зробили з центру департамент. Центр – це коли адміністратор тільки приймає документи, по суті – друга канцелярія. Ми розділили персонал на два офіси: фронт-офіс (адміністратор) і бек-офіс (реєстратор), і зараз ми представляємо замкнутий цикл. У нас сертифіковані реєстратори діляться на: нерухомість, прописка / виписка, реєстрація бізнесу – це все в рамках одного департаменту. Кожен реєстратор та адміністратор несе відповідальність майже до кримінальної за кожне своє прийняття чи неприйняття рішення, що теж дисциплінує та сприяє поліпшенню якості роботи. Погодьтеся, якщо раніше було всього 20% відпрацьованих документів від прийнятих, а 80% – відмов, зараз у нас відпрацьованих близько 98% і 2% – відмов, але мотивованих із посиланням на законодавство і докладним описом того, що треба зробити для усунення недоліків. Це, скоріше, допомога, ніж негатив.
Наступний наш прорив – це електронна черга. Люди в нас історично звикли з п’ятої ранку займати черги. Але якщо зайти в хол, то можна побачити чотири термінали й зрозуміти, що черга на «списки» втрачає сенс. Один термінал для тих, хто не розбирається в техніці, і при ньому завжди знаходиться обслуговуючий співробітник (уточнюю: не наш). Моїм співробітникам категорично заборонено брати в руки готівку, і це фіксується відеокамерами, які встановлені по всьому департаменту. У нас стандартна уніформа з бейджиками, щоб завжди можна було зрозуміти, хто перед тобою. І багато в нас сьогодні позитивних відгуків. Скарги теж є, але більша частина з них не має під собою підстав.
Другий термінал для консультацій, третій – приймає оплату, і четвертий – тільки для видачі документів: коли вже все готово, вам повідомляють, що треба забрати документи. Велике скупчення людей, як правило, відбувається з 9 ранку й до 10-ти. Тому для тих хто хоче вилити негатив – це саме той час, коли можна зафіксувати наплив. Ще одна особливість електронної черги – можна записатися на тиждень або на два вперед у залежності від напрямку. Пропорційно черга поділяється на запис, на поточну чергу і на онлайн-запис (через Інтернет – це стосується оформлення паспортів).
І найголовніше, те що можна виділити жирним шрифтом і те що увійде в історію міста – це запуск Єдиного реєстру жителів Миколаєва, який почав повноцінно працювати навесні. Уся картотека тепер існуює у формі електронної бази з потужною системою захисту, що пройшла всі сертифікації від злому й хакерських атак. Усе захищено електронними ключами й цифровими підписами. Наразі ми підключили до нього весь соціальний захист міста. З цього реєстру отримують інформацію Міграційна служба, військкомати (особливо важливо за нинішньої ситуації), є дозволений доступ у реєстру виборців, щоб навести в себе порядок. Далі, це необхідно медикам для оформлення електронної медичної карти, для оформлення електронного пасажирського квитка (у процесі розробки), також є мрія запустити «картку миколаївця», де будуть і субсидії, і пільги вказані і т.п. За допомогою електронного квитка ми можемо дізнатися, скільки пенсіонерів, пільговиків за яким маршрутом щодня їздять за рахунок субвенції, бюджету. І вже тоді можна закладати гроші заздалегідь до бюджету, а не за підсумком, щоб не було збиткового пасажирського транспорту. При цьому я вважаю, що департамент робить ту роботу, яку треба було б зробити ще років сім тому. Хочу ще зробити акцент на тому, що наше місто – це четвертий обласний центр, який запустив цей Єдиний реєстр.

ИМЕНА: – Як би Ви сформулювали п’ять головних правил роботи Департаменту?

Дмитро Лазарєв: – Ну, по-перше, у нас є рекомендації Кабінету Міністрів України по роботі ЦНАПу. Можу сказати те, що головне для мене: ввічливість, доброзичливість, компетентність, знання мов, законність і здоровий глузд. Чому так? Тому що іноді закони не цілком відповідають дійсності, як, наприклад, Сімейний кодекс, прийнятий ще в радянські часи, м’яко кажучи, «не дружить» з Законом України «Про свободу пересування». І тут уже треба приймати рішення на свій розсуд, і якщо вони не оскаржуються в судовому порядку, то вони прийняті правильно. Таких оскаржень може бути 0,01%. Узагалі через департамент, враховуючи два районні підрозділи, проходять близько трьохсот осіб на день. Зрозуміло, що при такому низькому відсотку оскарження, йдеться про титанічну працю наших співробітників.

ИМЕНА: – Скільки центрів, аналогічних вашому, діють в Україні? Чи є чому повчитись у миколаївського осередку?

Дмитро Лазарєв: – Скільки ЦНАПів зараз існує в Україні я не можу знати, тому що кожне ОТГ, селище, не кажучи про міста, мають свій центр. Чи є чому повчитися? Скажу, що кожен відкритий центр кращий за попередній. Ми ще не створили такий, який хотілося б. У зимку в комітеті Верховної Ради я підписав угоду про вступ миколаївського ЦНАПу до Асоціації ЦНАПів України. Так що Євросоюз уже знає, що в Миколаєві є такий центр, тому методично, десь якимись буклетами, бланками нам допомагають, приїжджають спікери для навчання або нас запрошують на лекції.

ИМЕНА: – Кажуть: немає межі досконалості, тому не можна залишити поза увагою питання про вирішення найближчих задач.

Дмитро Лазарєв: – Наразі найбільша проблема – це прописка/виписка, це існування довідок неіснуючих. У квітні 2016 року було прийнято Закон, про який уже говорив, «Про свободу пересування...», який анулював довідку про склад сім’ї, також як і не існує зараз домових книг та паспортистів ЖЕКів, але вони є, що найпарадоксальніше. Це все негативно позначається на людях, тому що саме їм доводиться шукати свої картки в ЖЕКах. Для вирішення проблеми необхідні три речі – нормальне, комфортне приміщення, де буде зручна зона очікування, достатня кількість оргтехніки, відкритий простір, доступність для людей з обмеженими можливостями, санвузли, у тому числі й для інвалідів, і пеленальний столик. Це те, що ми cпільно з Олександром Сенкевичем будемо з паном Гранатуровим реалізовувати в будівлі Інгульської райадміністрації – через місяць-півтора він запрацює.
Наступний момент – це збільшення штату на 24 одиниці, оскільки для якісної роботи необхідні службовці. Якщо цього не відбудеться, то все втрачає сенс. По-доброму, наш центр у будівлі міськвиконкому теж не повинен знаходиться, для нього цілком відповідним був би якийсь торгівельний центр.
Є в нас і затверджений проект нової будівлі Центру, тому згодом маємо надію розмістися в будинку, де все відповідає вимогам часу.

ИМЕНА– Наталя Тофан
Фото – Олена Мильнікова

 


Ukrainian banner network
Обложка журнала №083
Архив предыдущих номеров
2020 год:
0102030405
2019 год:
0102030405
2018 год:
01020304
2017 год:
0102030405
2016 год:
010203040506
2015 год:
0102030405
2014 год:
01020304
2013 год:
0102030405
2012 год:
010203
2011 год:
010203040506
2010 год:
0102030405
2009 год:
010203040506
2008 год:
010203040506
2007 год:
010203040506
2006 год:
01 02 • 03 • 04 • 05 • 06
2005 год:
01 02 • 03 • 04 • 05 • 06
2004 год:
01 02 • 03 • 04 • 05 • 06

  Укра?нськ_ 100x100

Смотрите нас на Youtube


  Укра?нськ_ 100x100

Наши партнеры






META-Ukraine
Украинский портАл


 

Designed by Vladimir Philippov, 2005