Всеукраїнський громадсько-політичний журнал
Про журнал
Концертна агенція
Рекламодавцям
Контакти

Останній номер

              ІМ’Я В МІСЦЕВОМУ САМОВРЯДУВАННІ              

Олег Пилипенко:

«Дефіцит громад буде полягати не в грошах,
а в освічених людях, які є патріотами своєї громади, які хочуть змін на краще»

Децентралізація набирає обертів. Припинили своє існування деякі звичні районні центри, а частина об’єднаних територіальних громад, навпаки, збільшила свою чисельність. Шевченківська ОТГ є найбільшою громадою колишнього Вітовського району Миколаївської області. Вона включає 21 населений пункт і нараховує 16,5 тисяч населення за соціальним паспортом громади. Очолює громаду молодий, але в міру амбітний, наполегливий новообраний голова Олег Валерійович Пилипенко. Наша розмова сталася саме по завершенню 100 днів на новій посаді.


Для довідки:
Олег Валерійович Пилипенко, голова Шевченківської ОТГ
Народився у 1986 році в Сумській області, потім батьки переїхали до с. Семенівки Арбузинського району Миколаївської області.
Освіта: У сімнадцять років закінчив місцеву школу з відзнакою. Вступив до Миколаївського державного аграрного університету, спеціальність: «професійна освіта».
За кваліфікацією першої освіти – інженер-педагог (викладання інженерних дисциплін у вищих навчальних закладах). Залишився в університеті, навчався в аспірантурі.
Далі життя змусило освоїти військову професію у Харківському національному університеті Повітряних Сил ім.Івана Кожедуба – управління повітряним рухом наземних пунктів управління, обладнаних системами наведення. 5 січня 2017 року став депутатом Шевченківської сільської ради. В цьому ж році вступив до магістратури за напрямком «Публічне управляння та адміністрування». У жовтні 2020 року був обраний на посаду голови Шевченківської об’єднаної територіальної громади. Зараз навчається за українсько-польською програмою Краківського університету за напрямком децентралізації на основі диплома магістра.
Хобі: екстремальні види спорту, а саме: роупджампінг, пішохідний туризм і скелелазіння, індустріальний туризм.
Сімейний стан: одружений, виховує двох доньок.


ІМЕНА: – Олег Валерійович, Ви займались бізнесом, були чотири роки депутатом Шевченківської сільської ради, що спонукало Вас балотуватись на посаду голови ОТГ?
Олег Пилипенко: – Справа в тому, що коли я здобув третю вищу освіту за фахом публічне управління та адміністрування, стажування проходив у Європі саме за напрямком децентралізації й по тому, як побудована ця система, як громади в Німеччині та різних федеральних землях, у Швейцарії в різних кантонах, у Норвегії, в Данії вирішують питання з благоустрою, внутрішньому облаштуванню, освітнім моментам (школи, садочки), питання для людей з обмеженими можливостями, по інклюзії. Об’їздив я багато країн, бачив і вивчав різний досвід і зрозумів, що не треба нічого вигадувати і мудрувати, а просто необхідно втілити існуючий досвід. Тому пізніше зареєструвався кандидатом на посаду голови Шевченківської територіальної громади. Було 9 кандидатів, і я виграв з непоганим відривом. Кредит довіри від населення був відчутним. Відрив від другого місця був на рівні 25%, а друге від третього – всього – 30 голосів.
ІМЕНА: – Якими були перші кроки у якості голови?
Олег Пилипенко: – Ми почали з кадрових питань. Оголосили конкурс на ті вакантні посади, що були у штатному розкладі. Багатьох людей забрали шляхом переводу з райдержадміністрацій, міської ради. Наприклад, два моїх заступника приїжджають з Миколаєва. Робили акцент на тому, що люди повинні бути професіоналами і реально займатися розбудовою громади. Дуже багато моїх опонентів грали на тому, що потрібно фахівців брати зі своїх, але не завжди можна знайти на рівні сільської громади того, хто зміг би виконувати роботу фахівця районного масштабу, тому що деякі функції району перейшли до ОТГ, як наприклад, відділ соцзахисту – окрема юридична особа. Ми – перша з сільських громад Миколаївської області, яка створила і зареєструвала центр соціальних послуг.
Тобто, щоб не наламати дров з самого початку у реформуванні різних сфер, треба мати підтримку досвідчених фахівців. Буквально на цьому тижні ми отримали від Мінсоцполітики вагому допомогу у вигляді оргтехніки на суму майже 300 тис.грн. для забезпечення шести робочих місць фахівців соціальної праці у старостинських округах. Справа в тому, що з 1 березня буде скасований паперовий обмін документів у соціальних послугах. В підсумку ми все зробили для того, щоб людина у старостинському окрузі могла спокійно звернутися з документами щодо отримання якоїсь послуги чи пільги і в найкоротший термін вирішити це питання.
Починали з того, що доводили до кінця справи розпочаті моєю попередницею. Так, завершили ремонт Будинку культури в селищі Луч, розпочатий ще у 2018 році, а також термосанацію дитячого садка в селі Зелений Гай.
Ми розпочали роботу над відкритістю і прозорістю для того, щоб люди розуміли, що ми робимо і для чого. У нас всі сесії проходять у режимі онлайн-трансляції, до того ж кожного тижня я звітую перед нашими мешканцями. У Фейсбуці на сторінці громади розміщую невеликий ролик, в якому розповідаю, чим на тижні займався голова, депутати, виконком, апарат ради, старости в своїх округах і, взагалі, чим жила громада. Зараз ми працюємо над тим, щоб провести інвентаризацію всіх об’єктів комунальної власності – земельні ділянки, будівлі, для того щоб озвучувати на рівні облдержадміністрації і бізнесу те, які у нас є платформи для бізнесу, для інвесторів, щоб тут розвивалося якесь виробництво і зростали робочі місця.
ІМЕНА: – А як склалися Ваші відносини з депутатами сільської ради?
Олег Пилипенко: – У своїй першій промові в якості голови громади я звернувся до всіх фракцій, які наразі представлені в раді (у нас їх шість), з проханням партійність залишати за дверима. Ми тут всі робимо спільну справу і нам вдалося досягти принципової згоди, тому наші засідання зовсім не схожі на засідання Верховної Ради зразка 2008 або 2012 років. Всі питання депутати добре з’ясовують на постійних комісіях, і сесії проходять динамічно й плідно. Депутатський корпус складається з 26 депутатів. П’ять з них вже були депутатами Шевченківської сільської ради попереднього скликання, чотири – були депутатами районної ради (один з них – чотири скликання поспіль), два депутати працювали заступниками голови райдержадміністрації, і вісім були депутатами своїх сільських рад до об’єднання. Тож склад досить таки компетентний і має добрий потенціал. Дуже тішить те, що є розуміння у вирішенні питань задля досягнення інтересів громади. Наша сільська рада укомплектована професіоналами.
ІМЕНА: – Чи існують у громади проблеми, які вимагають негайного вирішення?
Олег Пилипенко: – Громада до виборів налічувала 12 населених пунктів, після виборів – 21. Вісім населених пунктів долучились з Снігурівського району. Різні райони, передача майна, взяття на баланс будівель – складна бюрократична процедура по багатьох питаннях, але до Нового року ми забрали всю освітню систему, провели тендери, не допустили відключення жодного закладу освіти від газоелектропостачання. Зараз у структурі ОТГ 24 заклади освіти, не всі вони у задовільному стані. Деякі нам в спадок потрапили з приписами пожежної та Держпродспоживслужби, і це суттєво вплинуло на розподіл бюджету-2021, тому що 3 млн.грн. пішли на встановлення пожежної сигналізації у трьох школах, а ще значні кошти підуть на усунення приписів по новим вимогам до харчування. Ми працюємо над тим, щоб влітку провести ремонт в харчоблоках у найбільших школах і садочках, де це ще не зроблено. Цей рік по учбових закладах у нас іде під гаслом: «Безпека». Можливо трохи страждають інші складові, але перша моя педагогічна освіта каже, що треба приділяти увагу дітям і в плані методики, і безпеки.
Крім того, ми відродили спортивні спартакіади у школах. Майже три роки ніхто не закупляв спортивного обладнання, тож буквально на найближчий сесії закладатимуться кошти стосовно повного оновлення спортивного інвентарю по всіх наших закладах освіти.
Також ми плануємо зайнятися термосанацією навчальних закладів, насамперед, Котляревської школи. Цей проєкт потребує дев’яти мільйонів гривень, тому ми подаємо його на розгляд до Міністерства регіональної політики.
У світлі освітніх реформ виникає потреба у придбанні ще двох нових шкільних автобусів за програмою «Спроможна школа» на співфінансуванні з обласною радою. У минулому році один вже був придбаний.
ІМЕНА: – Зазвичай, найбільшу кількість проблем в ОТГ притягують до себе три сфери – це освіта, медицина та надання адмінпослуг. Чи вирішені вони у Вашій громаді?
Олег Пилипенко: – Про освіту я вже висловився. По наданню адмінпослуг ми виходимо із ситуації таким чином, що у нас є держадміністратор, який має доступ до двох реєстрів: юридичних осіб і майнових прав. Я розумію, що на перспективу в громаді повинен бути центр адміністративних послуг, але він повинен вражати кількістю послуг. У нас наразі проблема у приміщенні під цей об’єкт, бо треба не пристосовувати якесь, а саме зберігати принцип усієї організаційної структури. Тому у нас з депутатським корпусом є розуміння, що для цього потрібна окрема сучасна будівля, вражаюча кількість послуг і самоокупність. Гадаю, що через рік-півтора ЦНАП у нас запрацює, і навіть миколаївцям, для яких час дорожчий ніж відстань, зможуть витратити 20 хвилин на дорогу і отримати послуги у нас.
Найбільша проблема існує з медициною. Оскільки медична система дуже розгалужена, то питання сімейного лікаря для сільської місцевості стоїть дуже гостро. У серпні-вересні нам вдалося у селі Полігон (друге село за чисельністю у громаді) закріпити сімейного лікаря: за два місяці до нього зареєструвалося більше 1800 чоловік. Зараз вирішили питання по сімейному лікарю у Шевченковому, з’явився лікар і у селі Котляреве. От у селі Центральному є навіть будинок для лікаря з ремонтом, усіма зручностями та меблями, тільки немає фахівця, тому громаді треба буквально боротися за кожного лікаря. Є певні особливості медичної реформи, на яких не треба зупинятися, бо медична децентралізація – це питання ще більш болюче, ніж адміністративна децентралізація країни. Медична реформа проходить по іншому, але нам вдалося зберегти всі заклади і прийняти їх на баланс. Хоч і важко, але вдалося зберегти всі ставки медичних працівників, що дуже важливо для віддалених сіл, куди не завжди може дістатися «швидка допомога».
ІМЕНА: – Які Ви бачите шляхи для розвитку вашої об’єднаної громади?
Олег Пилипенко: – Взагалі децентралізація – це правильна річ, бо направлена на стимулювання розвитку на місцях. От на нашій території знаходяться великі підприємства, які є нашими основними платниками податків – це «PepsiCo», корпорація
«ІН-АГРО», яка об’єднує декілька компаній «Органік Системс», агрофірма «Роднічок» і «Agrofusion» – вони є другими в світі з виробництва томатної пасти. Зараз вони планують розширювати свою діяльність у сфері виробництва комбікормів з помідорних відходів, що створює додаткові робочі місця. Тому ми ведемо з ними перемовини, щоб задіяти у виробництві мешканців
з наших сіл. Також знаходиться на нашій території підприємство «Владам», соки якого дуже відомі українцям, а на полях та в теплицях працюють люди нашої громади. Також у нас дуже багато фермерів-одноосібників, бо тут проходить Інгулецька зрошувальна система, тому багато людей працюють у виробництві овочевої продукції. І одним
з пріоритетних напрямків розвитку, які ми для себе визначили є те, що наша громада знаходиться на трасі Всеукраїнського значення. І це дуже великий потік людей, тому громада повинна навчитись, як трансформувати його в доходи і надходження до нашого бюджету. Тому цим питанням ми зараз дуже опікуємось, і навіть ввели окрему штатну одиницю – це заступник голови сільської ради з питань соціально-економічного розвитку та грантової діяльності – Абрамов Дмитро Андрійович – кандидат сільськогосподарських наук, раніше працював у Миколаївському аграрному університеті. В підсумку маємо намір створити тут овочевий ринок, який був би узаконеним, безпечним і вигідним для наших фермерів і господарників.
Також у нас на рівні проєктної документації біля села Зелений Гай іде розробка свинокомплексу з наданням 50 робочих місць.
Ми працюємо з потенційними інвесторами у плані розвитку придорожнього сервісу, розглядаємо будь-які цікаві варіанти для людей. Це і автозаправочні станції, і шиномонтаж, і тому подібне. Зараз на рівні голови обл­держадміністрації було озвучено, що в цьому році будуватимуть трасу в об’їзд Миколаєва до порту «НІКА-ТЕРА» по нашій території. З одного боку це створить деякі незручності, а з іншого – робочі місця для людей з нашої громади (бо це одна з умов), а також бізнес-структури, пов’язані з цим проєктом, повинні реєструватись у нас. Я, як голова ОТГ, повинен все робити для того, щоб рівень безробіття зменшувався, щоб всі процеси були керованими,
і виважено ставитися до надходжень в бюджет.
Треба зазначити, що наша громада зараз приймає участь в двох міжнародних грантових проектах. Ми ведемо плідний діалог з обласною радою, облдержадміністрацією стосовно того, чим наша громада може бути корисною в стратегії розвитку Миколаївській
області. І ми маємо намір максимально використовувати наше географічне розташування в плані транспортного сполучення населених пунктів обласного значення для того, щоб завести туди бізнес і інвесторів.
ІМЕНА: – На що Вас націлили перші 100 днів каденції?
Олег Пилипенко: – Очильникам ОТГ треба робити так, щоб громада була унікальною, тільки тоді вона буде спроможною і виживе. Якщо вона буде схожа на інші, то буде нецікавою для інвесторів, для бізнесу. Якщо не допомагати фермерам в реалізації продукції, то вони будуть занепадати, а я хочу, щоб у нас вони були успішними. Я хочу, щоб ті люди, які живуть в нашій громаді, мали впевненість, що не тільки сьогодні, а й завтра у них буде робота, причому не на сезон, а на рік. Та тільки залучення інвестицій може змінити ситуацію кардинально. Я б сказав, що наявність робочих місць вирішує все, тому ми пішли більш глобальними шляхами. Зараз виписуємо стратегію на п’ять років, і я наполягаю на тому, що цей важливий документ не треба робити на швидку руку, тому для його опрацювання залучили фахівців-консультантів, які добре розуміються у своїй справі.
Три пункти з 14-ти моєї передвиборчої програми я вже виконав, до кінця року планую ще шість вирішити. Інші мають термін виконання на протязі декілька років. Основне, що я виніс з цих перегонів та перших ста днів роботи, – які не були б результати перегонів: дефіцит громад буде полягати не в грошах, а в освічених людях,
які є патріотами своєї громади, які хочуть змін на краще. Я вірю, що коли закінчиться моя каденція, мені не соромно буде ходити по селу і дивитися людям в очі.

Імена: Наталя Тофан
Фото: Олександр Сайковський

Пожертвувати на будування храму можна за наступними реквізитами:
ЄДРПОУ 13854560; р/р UA033266100000026008054108620 в АТ КБ «ПриватБанк», МФО 326610


 


Ukrainian banner network
Обкладинка журналу №092
Архів попередніх номерів

2021 рік:
01
2020 рік:
01020304050607
2019 рік:
0102030405
2018 рік:
01020304
2017 рік:
0102030405
2016 рік:
010203040506
2015 рік:
0102030405
2014 рік:
01020304
2013 рік:
0102030405
2012 рік:
010203
2011 рік:
010203040506
2010 рік:
0102030405
2009 рік:
010203040506
2008 рік:
010203040506
2007 рік:
010203040506
2006 рік:
01 02 • 03 • 04 • 05 • 06
2005 рік:
01 02 • 03 • 04 • 05 • 06
2004 рік:
01 02 • 03 • 04 • 05 • 06

  Українська банерна 100x100

Дивіться нас на Youtube



Наші партнери

 

Designed by Vladimir Philippov, 2005